Poetica
Patrycja Lewandowska, studentka filologii polskiej UP
(PL)
*** (zbuduję dom)
zbuduję dom,
ciepły rodzinny dom,
posieję go na ziemi, której nie ma,
.
tam będę szła i szła,
a ciężar stopy nie zagrozi zdeptaniem mrówki i rozerwaniem kończyn,
tam na kominie zdrzemnie się niebo
nierozprute w szwach,
tam ułożę sny w miękkim wgłębieniu poduszki,
bez obawy o świat, w którym się obudzę,
.
tam będzie cicho
i czasy, dzięki bogu, będą nieciekawe,
.
schowam mój dom, ciepły rodzinny dom,
pod powieką, pod lewym żebrem,
w cieniu wysokich traw,
.
zanim do granic wiersza dotrą jakieś pociski
15.11.2022
.
(UKR)
*** (збудую дім)
збудую дім,
теплий сімейний дім,
посію його на землі, якої немає,
.
там йтиму і йтиму,
і вага ноги не загрожуватиме розтоптанням мурахи чи
розірванням кінцівки,
там небо задрімає на комині
зшите, нероздерте
там я покладу мрії в мʼяку подушечку,
без страху перед світом, в якому я прокидаюся,
.
там буде тихо
і часи, слава Богу, будуть нецікаві,
.
ховаю мій дім, теплий родинний дім
під повіки, під лівим ребром,
в тіні високих трав,
.
перш ніж будь-які кулі досягнуть кордонів лінії
15.11.2022
tłum. Yuliia Vizniuk
.
(PL)
Dla H.
nie potrzeba nam wspólnego języka
w jej oczach widzę strach
codziennie ogląda czołgi na ekranie telefonu
i rozerwane na strzępy domy
(na rozerwane ciała obowiązuje cenzura)
tak ciężko uwierzyć, że to jej kraj
.
nie znajdujemy słów, żeby mówić
słuchamy śpiewu z kijowskiego schronu
kupujemy mleko modyfikowane i zapasy bandaży
chodzimy na wykłady o filozofii Nietzschego
(głupia ironia)
.
boimy się
uciszamy wyrwany z piersi krzyk
bo trzeba jakoś żyć
bo trzeba jakoś żyć
.
(UKR)
Для X.
не потрібна нам спільна мова
я бачу страх в її очах
щодня бачить танки з екрана телефону
і спостерігає за розбитими на шматки будинками (розірвані тіла піддаються цензурі)
так важко повірити, що це її країна
.
ми не можемо знайти слів, щоб говорити
слухаємо спів з Київського бомбосховища закуповуємо молочні суміші та запаси бинтів ходимо на лекції з філософії Ніцше
(недотепна іронія)
.
ми налякані
ми заглушаємо крик, що виривається з наших грудей
бо треба якось жити
бо треба якось жити
.
tłum. Yuliia Vizniuk